Допоки в серці пломінь не стуха
І школа радо двері відчиняє
Веселий гомін шкільного дзвінка
Моїй землі надію провіщає.
Він всім співає, що іще жива
Душа Вкраїни, викохана в дітях,
Що на скрижалях вічності помітять
Мого народу виткані слова.
Щодня я спішу на уроки
І дзвоник лунає в душі.
Летять у вирій прожитії роки,
А школа – рідний компас у житті.
